Цей стандарт поширюється на споживче маркування харчових продуктів вітчизняного та закордонного виробництва, що розфасовані у споживчу тару, які реалізують на території України через оптову або роздрібну торговельну мережу, а також закладами ресторанного господарства (у тому числі в дошкільних закладах, школах, лікувальних, лікувально-профілактичних установах та інше), що безпосередньо пов'язані з обслуговуванням споживачів.
Вимоги і положення цього стандарту є рекомендованими.
Стандарт встановлює загальні правила та поняття щодо необхідної інформації про харчові продукти, яку треба наносити на споживчу тару. Вимоги цього стандарту треба враховувати підприємствам торгівлі під час розфасовування продуктів з метою їх подальшого продажу споживачам.
Цей стандарт придатний для використання під час виробництва, зберігання, реалізації, ідентифікації харчових продуктів.
Вимоги до марковання харчових продуктів, що встановлені в чинних національних, міждержавних та інших нормативних документах, використовують в частині, що не суперечить цьому стандарту.
Якщо щойно прийнятими нормативно-правовими актами встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені цим стандартом, то застосовують положення, вимоги та правила закону щойноприйнятого.
При цьому зазначаємо, якщо норми, правила щоиноприинятого нормативно-правового акта не узгоджені з нормативно-правовими актами, прийнятими пізніше, то перевагу надають тому нормативно-правовому акту, який прийнято пізніше.
Інформацію, передбачену вимогами цього стандарту, для харчових продуктів, які потребують подальшого фасування або пакування їх для безпосереднього продажу через роздрібну торговельну мережу, надає продавець.
Стандарт не поширюється на алкогольні напої та тютюнові вироби.
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 878-93 | Води мінеральні питні. Загальні технічні умови |
ДСТУ 1009-2005 | Цукор ванільний. Технічні умови |
ДСТУ 2120-93 | Хлібопекарське виробництво. Терміни та визначення |
ДСТУ 2154-2003 | Бджільництво. Терміни та визначення понять |
ДСТУ 2208-93 | Чайна промисловість. Терміни та визначення |
ДСТУ 2209-93 | Борошно, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення |
ДСТУ 2211-93 | Крохмаль та крохмалепродукти. Терміни та визначення |
ДСТУ 2212-2003 | Молочна промисловість. Виробництво молока та кисломолочних продуктів. Терміни та визначення понять |
ДСТУ 2296-93 | Система сертифікації УкрСЕПРО. Знак відповідності. Фірма, розміри, технічні вимоги та правила застосування |
ДСТУ 2368-2004 | Напої безалкогольні. Виробництво. Терміни та визначення понять |
ДСТУ 2423-94 | Олії рослинні. Виробництво. Терміни та визначення |
ДСТУ 2450-2006 | Оцти з харчової сировини. Загальні технічні умови |
ДСТУ 2567-2007 | Цукрове виробництво. Терміни та визначення |
ДСТУ 2629-94 | Крупи, побічні продукти і відходи. Терміни та визначення |
ДСТУ 2633-2007 | Продукція кондитерського виробництва. Терміни та визначення понять |
ДСТУ 2887-94 | Паковання та маркування. Терміни та визначення |
ДСТУ 3001-95 | Виробництво маргарину. Терміни та визначення |
ДСТУ 3139-95 | Пивоварство. Терміни та визначення |
ДСТУ 3145-95 | Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги |
ДСТУ 3146-95 |
Коди такодувашія інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Штрихові позначки EAN. Вимоги до побудови |
ДСТУ 3147-95 | Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об'єктів ідентифікації. Формат та розташування штрихкодових позначок EAN ня тярі тя пяковянні товярпої продукції. Загальні вимоги |
ДСТУ 3326-96 | Риба, морські безхребетні,водорості та продукти їх перероблення. Терміни та визначення |
ДСТУ 3583-97 (ГОСТ 13830-97) | Сіль кухонна. Загальні технічні умови |
ДСТУ 3651.0-1997 | Метрологія. Одиниці фізичних величин. Основні одиниці фізичних величин Міжнародної системи одиниць. Основні положення, назви та позначення |
ДСТУ 3747-98 | Сіль кухонна. Виробництво. Терміни та визначення |
ДСТУ 3888-99 | Пиво. Загальні технічні умови |
ДСТУ 3938-99 | М'ясна промисловість. Продукти забою тварин. Терміни та визначення |
ДСТУ 4069-2002 | Напої безалкогольні. Загальні технічні умови |
ДСТУ 4307-2004 | Сіль йодована. Технічні умови |
ДСТУ 4399:2005 | Масло вершкове. Технічні умови |
ДСТУ ISO 3166-1-2000 | Коди назв країн світу. |
ДСТУ 4283.1-2007 | Консерви. Соки та сокові продукти. Частина 1. Терміни та визначення |
ДСТУ 4699-2006 | Продукти молочні. Продукт згущений з соєвим екстрактом та цукром. Технічні умови |
ДСТУ 4702-2006 | Продукти молочні. Продукт згущений з олією та цукром. Технічні умови |
ДСТУ ISO 14020-2003 | Екологічні марковання та декларації. Загальні принципи (ISO 14020-2000, IDT) |
ДСТУ ISO 14021-2002 | Екологічні марковання та декларації. Екологічні самодекларації (Екологічне маркування типа II) (ISO 14021:1999, IDT) |
ГОСТ 30054-93 | Консервы, пресервн из рнбн и морепродуктов. Термины и определения (Консерви, пресерви з риби і морепродуктів. Терміни та визначення) |
У цьому стандарті використано терміни та визначення понять із чинних термінологічних стандартів, а також такі:
3.1. виробник - фізична або юридична особа (її філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, представництва), що здійснює господарську діяльність з виробництва харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки та допоміжних засобіві матеріалів для виробництва з метою введення їх в обіг, а також їх обіг.
3.2. власна назва - слово або словосполука, якими позначають одиничні харчові продукти, щоб виділити їх з ряду однорідних продуктів.
3.3. генетичне модифікований організм (ГМО) - будь-який організм, у якому генетичний матеріал був змінений за допомогою штучних прийомів переносу генів, які не відбуваються у природних умовах (організм - будь яка форма біологічного існування, а також стерильні організми, віруси та віроїди, здатна до масовідтворювання або передавання спадкових чинників).
3.4. допоміжний матеріал для переробки - будь-який матеріал, за винятком матеріалів харчового обладнання та інвентарю, які не споживаються у їжу самі по собі, а використовуються під час виробництва або переробки харчового продукту або його складових для досягнення певної виробничої мети, результатом чого є присутність залишків або формування похідних речовин у кінцевому продукті;
3.5. допоміжні засоби та матеріали для виробництва та обігу - матеріали або речовини, включаючи обладнання та інвентар, одиниці упаковки (контейнери), які контактують з харчовими продуктами і таким чином можуть впливати на їх безпечність;
3.6. загальна назва - узагальнене наймення харчових продуктів, опредмечених дій, станів;
3.7. знак - зображення із відомим умовним значенням;
3.8. енергетична цінність (калорійність) - показник, який характеризує частку енергії, що може вивільнитися з харчових продуктів під час біологічного окислювання і використовуватися для забезпечення фізіологічних функцій організму людини.
3.9. етикетка - будь-яка бирка, напис, ярлик, що містить малюнки чи написи, написані, надруковані, нанесені за допомогою трафарету, витиснеш або вдавлені та прикріплені до одиниці упаковки (контейнера) з харчовими продуктами.
3.10. ідентифікація - процедура підтвердження відповідності органолептичних, біологічних, фізичних та хімічних параметрів і властивостей, специфічних для даного виду харчового продукту, тим параметрам і властивостям, які зазначають під час етикетування цього харчового продукту, а також процедура підтвердження загальновизнаної назви даного виду продукту, торговельної марки і/або комерційні (фірмової назви).
3.11. інгредієнт - будь-яка речовина, включаючи добавки, яку використовують під час виробництва та приготування харчового продукту, що лишається в харчовому продукті, навіть у видозміненій формі
3.12. кольєретка - етикетка, яка має складну геометричну форму
3.13. контретикетка - етикетка, яку наклеєно на зворотну (стосовно основної етикетки) сторону упаковки та містить додаткову інформацію про продукцію
3.14. листок-укладка - листок зі стислою інформацією для споживача, наносять на паковання або розташовують на паперовому носії
3.15. назва (харчова промисловість) - позначення харчового продукту, що відображає притаманні йому властивості
3.16. номінальна кількість товару - кількість товару, зазначена на ярлику чи на споживчій тарі або в нормативному документі, позначення якого нанесено на ярлик
3.17. паковання - одиниця товару в упаковках (споживчій тарі), за винятком обгорток та інших матеріалів, що запаковані разом із товаром
3.18. партія - будь-яка визначена кількість харчового продукту з однаковою назвою та властивостями, який вироблений за однакових умов на одній і тій самій потужності (об'єкті)
3.19. партія фасованого товару в пакованнях - певна кількість паковань, які містять одну і ту саму номінальну кількість товару, мають один і той самий спосіб фасувашгя, один і той самий вид споживчої тари, фасовашгй в одному і тому самому місці за певний проміжок часу
3.20. поживна (харчова) цінність продукту - усі основні природні компоненти харчового продукту, включаючи вуглеводи, білки, жири, вітаміни, мінерали та солі
3.21. потужності (об'єкти) - територія, споруди або комплекс споруд, приміщення, будівлі, обладнання та інші засоби, включаючи транспортні засоби, що використовуються у виробництві або обігу об'єкгів санітарних заходів
3.22. правдива інформація - інформація, яка не викликає сумніву, цілком вірна, точна
3.23. продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує його до реалізації
3.24. споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника
3.25. споживче маркування - маркування, що містить інформацію щодо виробника, кількості, якості та ціни продукції, способів поводження з нею під час споживання, а також рекламує продукцію
3.26. споживча тара - тара, що надходить до споживача з товаром і не призначена для транспортування товару
3.27. строк - певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначають роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Строк, визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку. Строк, визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку
3.28. тара - основний елемент паковання, що є виробом для розміщення товару
3.29. транспортна тара - тара, яка утворює самостійну транспортну одиницю
3.30. термін - певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначають календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати
3.31. товарний знак - позначення для відмінності товарів одних фізичних і юридичних осіб від однорідних товарів інших фізичних і юридичних осіб
3.32. упаковка - технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень та втрат під час його обігу, а довкілля від забруднення
3.33. фасування - розміщення товару в споживчу тару або пакувальний матеріал з попереднім або одночасним дозуванням товару
3.34. функціональний харчовий продукт - харчовий продукт, який містить як компонент лікарські засоби і/або пропонується для профілактики або пом'якшення перебігу хвороби людини
3.35. харчова добавка - будь-яка речовина, яка зазвичай не вважається харчовим продуктом або його складником, але додається до харчового продукту з технологічною метою в процесі виробництва, та яка у результаті стає невід'ємною частиною продукту (термін не включає забруднюючі речовини, пестициди або речовини додані до харчових продуктів для поліпшення їх поживних властивостей)
3.36. харчовий продукт - будь-яка речовина або продукт (сирий, включаючи сільськогосподарську продукцію, необроблений, напівоброблений або оброблений), призначений для споживання. Харчовий продукт включає напій, жувальну гумку та будь-яку іншу речовину, зокрема воду, які навмисно включені до харчового продукту під час виробництва, підготовки або оброблення
3.37. ярлик - виріб заданих форм, розмірів та матеріалу, призначений для нанесення маркування та прикріплений безпосередньо до упаковки чи продукції або вкладений в упаковку, або нанесений безпосередньо на споживчій тарі.
Маркування продукту повинно бути чітким та зручним для сприйняття. Фон етикетки та текст, який на неї нанесений, за кольором і відтінками не повинні поглинати одне одного.
4.1. Не дозволяється в марковання продукту вводити інформацію щодо переваги цього продукту у порівнянні з аналогічним харчовим продуктом.
4.2. Виробник (продавець) зобов'язаний своєчасно надавати споживачу інформацію про харчові продукти.
Ця інформація не повинна вводити в оману споживача. Інформація для споживача повинна бути чіткою, конкретною, однозначною, забезпечувати споживачу можливість правильного вибору продукту та нести правдиві відомості щодо продукту. Інформація, яка стосується складу, властивостей, харчової цінності, природи походження, способів виготовлення та споживання, а також інших властивостей, які характеризують прямо або опосередковано безпечність і якість харчового продукту, повинна забезпечувати однозначне сприйняття споживачем та унеможливлювати помилкове сприйняття цього продукту за інший, близький до нього за зовнішнім виглядом або органолептичними показниками.
4.3. Інформацію для споживача необхідно подавати безпосередньо на споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладиші разом із харчовим продуктом у вигляді тексту, умовних познак, а також штрихового кодування та рисунків з урахуванням способу нанесення інформації, прийнятного для певного виду продуктів.
Марковання повинно відповідати вимогам чинного законодавства та CODEX STAN 1 [1].
Екологічне маркування повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 14020 та ДСТУ ISO 14021.
Штрихове кодування - згідно з ДСТУ 3145, ДСТУ 3146 та ДСТУ 3147.
4.4. Текст на споживчій тарі, етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, пробці, листку-вкладипіі обов'язково повинен бути нанесений державною мовою згідно з чинним законодавством України, а додатково, відповідно до договору/контракту, продубльований іншою мовою.
Текст, написи та мова повинні відповідати нормам української лексики або іншої мови, якою подано інформацію про харчовий продукт.
4.5. Інформація про харчові продукти повинна містити такі дані
4.5.1. Назва продукту
4.5.1.1. Назву продукту складають, як правило, з декількох слів, вона має бути зрозумілою для споживача, конкретно та правдиво характеризувати продукт, розкривати його природу, походження, давати змогу вирізняти даний продукт від інших. Всі слова, які входять до складу знаків для товарів, загальної та власної назви харчового продукту, що наносять на споживчу тару, етикетку, контретикетку, кольєретку, ярлик, листок-вкладиш повинні бути однаковими за розміром та кольором шрифту, при цьому мінімальна висота літер має бути не меншою ніж 5 мм. Колір шрифту, яким наносять слова, має бути контрастним з фоном поверхні, на яку його наносять.
Якщо марковання неможливо виконати шрифтом з розміром літер не меншим 5 мм, то розмір шрифту усіх слів, які входять до складу знаків для товарів, загальної та власної назви харчового продукту, під час нанесення на споживчу тару, етикетку, контретикетку, кольєретку, ярлик, листок-вкладиш має бути не менше ніж у 2 рази більшим від розміру шрифту іншої інформації.
У разі цифрового позначення вмісту основного складника у назві, під час маркування, необхідно зазначати його фактичний вміст поруч з назвою складника (наприклад, майонез „Оливковий 80% жиру" або майонез „Оливковий (80% оливкової олії)").
4.5.1.2. В назві продукту необхідно обов'язково подавати інформацію щодо характерних властивостей та спеціального оброблення продукту («натуральний», «концентрований», «відновлений», «сухий», «сублімований», «пастеризований», «стерилізований», «термізований», «УВТ-оброблений», «охолоджений», «заморожений», «генетично модифікований» тощо), долучають до загальної назви продукту або розташовують у безпосередній близькості від власної назви продукту. Харчові продукти необхідно супроводжувати інформацією щодо спеціальних способів (методів) оброблення самого продукту або його інгредієнтів (наприклад: опромінення іонізувальним випромінюванням). Шрифт, яким подають зазначену інформацію не повинен бути меншим, ніж загальна або власна назва самого продукту. Власну назву продукту треба подавати лише на лицьовому боці паковань.
4.5.1.3. Загальні назви харчових продуктів повинні відповідати назвам, які використовують в чинних в Україні нормативних документах. Крім назви допустимо додатково використовувати власну назву продукт.
Перелік основних загальних назв харчових продуктів наведено у додатку А.
Імпортовані харчові продукти, що не є традиційними для України (наприклад, равіолі, мате, лечо, тощо), повинні мати назви, що відповідають міжнародним, регіональним та національним стандартам та регламентам. Інформація про це повинна міститися в контрактах. Таку інформацію обумовлюють в договорі/контракті.
Якщо в національних стандартах України, міждержавних, міжнародних, регіональних стандартах і регламентах конкретні назви (найменування) харчових продуктів не встановлені, їх встановлює виробник з урахуванням вищезазначених вимог.
4.5.1.4. Дозволено використовувати фантазійні власні назви, зображення, створені розробником, і які ніяким чином не пов'язані зі складом продукту, і не суперечать принципам гуманності та моралі, а також дозволено зазначати найменування за місцем виготовлення або за назвою виробника продукту за умови, якщо вони не суперечать вимогам цього розділу.
Задля унеможливлення фальсифікування харчових продуктів традиційного (усталеного) асортименту заборонено присвоювати новому харчовому продукту загальновідому назву, утворювати похідні слова від загальновідомих назв (наприклад, «нова», «екстра», «прима», «люкс» тощо) або використовувати ці назви у словосполученнях з іншими словами.
Примітка. До традиційного асортименту належать продукти з загальновідомими назвами, які виготовляють згідно з уже чинними національними нормативними документами.
4.5.1.5. Інформація про такі властивості продуктів, як „Вирощений з використовуванням лише органічних добрив", „Вирощений без використовуванням пестицидів", „Вирощений без використовуванням мінеральних добрив", „Вітамінізований", „Без консервантів" та інших дозволена лише за наявності у виробника документального підтвердження цієї інформації відповідними центральними органами виконавчої влади згідно з установленим порядком.
4.5.1.6 Не дозволено:
- у назві харчового продукту зазначати, що він є продуктом типу іншого відомого продукту (наприклад: мінеральна вода типу Боржомі, Нафтуся і т.п.);
- надавати харчовим продуктам назви, які вводять споживача в оману відносно природи походження харчового продукту (промислововиготовленим аналогам натуральних продуктів надавати назви, ідентичні назвам натуральних продуктів, наприклад: білковій ікрі - „Ікра чорна зерниста", напою, що виготовлений не бродінням - «Квас»); використовувати в назвах харчових продуктів назви натуральних харчових продуктів, - м'яса, риби, молока, масла, плодів, овочів та ін. - які в тій чи іншій формі не входять в їхній склад. (В разі включення в склад таких продуктів ароматизаторів, що імітують наявність в них натуральних харчових продуктів (інгредієнтів), в їх назві зазначають, що ці продукти з ароматом м'яса, риби, молока, фруктів, овочів та ін. залежно від того, аромат якого продукту він набув).;
- виготовляти під однією назвою декілька різних видів харчових продуктів;
- долучати традиційні назви продуктів у назви новорозроблених видів продуктів;
- наносити на споживчу тару, етикетку, контретикетку, кольєретку, ярлик, листок-вкладку зображення продуктів, сировинних компонентів (а також зображення тварин та рослин), що не були використані під час виготовлення упакованих в споживчу тару (для ваговігх - у транспортну тару) харчовігх продуктів, за винятком, коли такі продукти, сировинні компоненти нанесено не на лицьовому боці паковання винятково щоб зобразити рецепти готування страв, якщо вони разом із цим харчовим продуктом входять як інгредієнти відповідних страв; або коли зображення тварин та рослин імітують фантазійні власні назви.
Примітка. Під час маркування харчових продуктів дозволено наносити позначку, яка імітує продукти, сировинні компоненти, рослини, тварини, які не було використано під час виготовлення харчового продукту, за
а) рецептурою (технологічною інструкцією), згідно з якою виробляють харчовий продукт, передбачено використовування ароматизаторів, ароматичних препаратів, які надають продукту смаку (аромату) продуктів, сировинних компонентів, рослин, які не були використані під час виготовлення харчового продукту;
б) у безпосередній близькості з ідентифікаційною позначкою розташовано напис: «зі смаком» або «з ароматом». Загальний розмір ідентифікаційної позначки з написом: «зі смаком» або «з ароматом» не повинен перевищувати І/б частини марковання. Цей напис має бути нанесено розбірливо, шрифтом не меншим, ніж назва харчового продукту;
- використовувати назви (найменування) продукту, які відрізняють за своїми складовими від типових ознак і складників продукту, якщо вони не мають товарознавчих характеристик, притаманних їхній назві (найменуванню) наприклад:
- є цукерки „РОМАШКА польова", має бути „РОМАШКА ПОЛЬОВА" або „ПОЛЬОВА ромашка";
- є - МАСЛО З КОРОВ'ЯЧОГО МОЛОКА (СКЛАД: ВЕРШКИ МОЛОЧНІ, олії рослинні, емульгатор, стабілізатор....) має бути МАРГАРИН ....;
- формувати та використовувати назву продукту, яка у будь-який спосіб переінакшує, приховує, фальсифікує чи модифікує назви, підписи, монограми, голограми, торгові марки, літери, цифри, заводські номери, емблеми, знаки будь-якого характеру, нанесені на товари і призначені для їхньої ідентифікації та застосування назв, зміст яких носить оманливий характер.
4.5.1.7. Не дозволено наносити на харчові продукти напис „Екологічно чистий".
4.5.1.8 . У разі, якщо продукт може негативно впливати па здоров'я споживача,
виробник зобов'язаний нанести на маркування інформацію щодо застереження споживання харчового продукту певними категоріями населення (дітьми, вагітними жінками, літніми людьми, спортсменами та алергіками) за обов'язкової наявності висновку Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
4.5.1.9 . Дочірні підприємства власників товарних знаків (компаній та фірм), а також інші підприємства і організації, що отримали в установленому порядку право (ліцензію) на виготовлення і реалізацію харчових продуктів з товарним знаком цих компаній і фірм, наносять на харчові продукти назви, установлені компаніями і фірмами-власниками товарних знаків, за умови, що ці назви не суперечать чинному законодавству.
Назву продукту, сформовану відповідно до викладених вище вимог, може бути доповнено фірмовою назвою, а також написаними літерами латинської абетки, нанесенням фірмової марки (знака).
4.5.2 Назва місцезнаходження виробника, пакувальника, імпортера
4.5.2.1. У назві місцезнаходження зазначають юридичну адресу
та/або адресу потужностей (об'єкта) виробництва, включаючи країну-виробника (пакувальника, експортера, імпортера або вітчизняного виробника продукту), а також ліцензіара (якщо харчовий продукт виготовлено за ліцензією). Назва міста виготовлення продукту може входити у назву харчового продукту. Юридичну адресу (у разі якщо адреса виробника і юридична і поштова адреси відрізняються, то на маркованні треба надавати відповідний перелік адрес) виробника зазначають українською мовою, та, додатково, на розсуд виробника, мовою країни місцезнаходження виробника.
На продуктах вітчизняного виробництва треба зазначати назву та повну адресу і номер телефона виробника, адресу потужностей (об'єкта) виробництва.
На імпортованих харчових продуктах треба зазначати назву, повну адресу і номер телефона імпортера.
Дозволено наносити назви декількох виробників із кодуванням кожного відповідними позначками (крапкою, літерою, трикутником, тощо). Такі позначки наносять проти адреси підприємства-виробника.
4.5.2.2. Якщо сировину, напівфабрикати, харчові продукти (наприклад чай, кава, худоба і птиця для забою чи м'ясо для перероблення, молоко, олія, крупи, борошно тощо) постачають численні виробники на підприємства, що здійснюють технологічне перероблення, яке змінює їхні властивості та перетворює їх у готові (а також фасовані) для реалізації споживачам харчові продукти, внаслідок чого неможливо зазначити виробника кожної конкретної партії, тоді виробником і пакувальником таких харчових продуктів вважають підприємства, що здійснюють технологічне оброблення.
4.5.2.3. Якщо виробник продукту не є одночасно і пакувальником, і експортером (імпортером), то, окрім виробника і його адреси, повинні бути зазначені пакувальник, експортер (Імпортер) та їхня адреса.
4.5.2.4. Назву виробника та експортера харчового продукту дозволено наносити літерами латинського абетки.
4.5.2.5. Назва місця походження - це назва країни, населеного пункту, географічної місцевості (об'єкта), яку використовують для позначення харчового продукту, особливі властивості якого винятково або головним чином визначаються характерними для цієї місцевості (об'єкта) природними умовами чи людськими чинниками, або і природними умовами, і людськими чинниками одночасно.
Назвою місця походження продукту може бути історична назва географічної місцевості (об'єкта).
Не дозволено використовувати зареєстровану назву місця походження харчового продукту юридичними і фізичними особами, які не мають відповідного свідоцтва на право користування назвою місця походження харчового продукту, навіть, якщо при цьому зазначено справжнє місце походження харчового продукту, або назву використовують у перекладі у поєднанні з такими словами рід, тип, імітація і тому подібними, а також використовувати схоже позначення для однорідних харчових продуктів, здатне ввести споживачів в оману стосовно місця походження і особливих властивостей харчового продукту.
Якщо напівфабрикат (сировина), виготовлений в одній країні, проходить в іншій країні технологічне оброблення, яке змінює його властивості або перетворює в готовий виріб, то, під час нанесення інформації, іншу країну розглядають як країну його походження.
4.5.3. Товарний знак виробника.
Товарний знак виробника, повинен бути зареєстрований у порядку, встановленому в країнах місцезнаходження виробника.
4.5.4. Позначення маси нетто, чи об'єму, чи кількості продукту.
Кількість харчового продукту треба зазначати у встановлених одиницях вимірювання (вага, об'єм або поштучно).
Для продуктів, в яких основний компонент знаходиться в рідкому середовищі (у сиропі, тузлуку, маринаді, розсолі, у фруктовому або овочевому соку , в бульйоні тощо), окрім загальної маси нетто необхідно зазначати масу основного продукту.
Масу нетто і об'єм продукту потрібно зазначати в метричній системі мір та згідно з ДСТУ 3651.0. Для харчових продуктів, які продають „на вагу” (зважування в присутності споживача) масу нетто чи об'єм продукту дозволено не зазначати.
4.5.5. Склад продукту.
4.5.5.1. Перелік інгредієнтів наводять для усіх харчових продуктів. Специфічні назви деяких інгредієнтів можуть бути замінені назвами видів/класів харчових продуктів. Перед переліком інгредієнтів повинен бути заголовок „Склад”. Склад харчового продукту зазначають у порядку переваги складників, у тому числі харчових добавок та ароматизаторів, що їх використовували під час вироблення продукту
Якщо певний інгредієнт є продуктом із двох чи більше складників, то такий інгредієнт дозволено долучати в перелік інгредієнтів під загальною назвою. У цьому випадку, безпосередньо після назви такого складника (в дужках), наводять перелік (список) складників його інгредієнтів у порядку зменшення їх масової частки. Інгредієнти, які використовували під час виробництва харчового продукту і які не змінюють його склад, його вид, і які складають менше ніж 2 % готового виробу, можна у списку інгредієнтів наводити з короткою приміткою „Містить ... та/або ...”.
Якщо харчовий продукт складається з одного інгредієнту (компонента), то склад можна не зазначати за умови, що назва продукту ідентична назві інгредієнта.
Воду, яка входить до рецептури виготовлення продукту, зазначають у списку інгредієнтів, за винятком тих випадків, коли вона є складником відновлених продуктів, а також таких інгредієнтів, як: розсіл, маринад, сироп, бульйон, тузлук згаданих у списку інгредієнтів під власною назвою.
У списку інгредієнтів не зазначають:
- леткі компоненти продукту, які випаровуються під час його виготовлення;
- речовини, які під час виготовлення тимчасово видаляли з харчового продукту, а потім знову в нього повертали, не перевищуючи його первісну частку в кількісному відношенні;
- речовини і допоміжні матеріали та засоби, які використовують як агенти для перероблення;
- харчові добавки, які входили до складу одного або декількох компонентів/інгредієнтів цього харчового продукту, але в готовому продукті не виконують технологічну функцію;
- речовини, які використовують як розчинники або носії;
- речовини, які розпадаються під час виготовлення продукту.
4.5.5.2. Треба обов'язково наносити інформацію щодо застосовування під час виготовлення продукту харчових добавок, біологічно активних добавок до їжі, ароматизаторів, харчових продуктів нетрадиційного складу з долучанням невластивих їм компонентів білкової природи і щодо харчових продуктів, отриманих з використовуванням джерел ГМО та щодо їхнього вмісту у використовуваній сировині. Цю інформацію необхідно наносити шрифтом не меншим, ніж шрифт основного тексту складу продукту.
Інформацію для споживача щодо продуктів, отриманих з використовуванням джерел ГМО, наносять па споживчу тару, етикетку, коптретикетку, кольсретку, ярлик, листок-вкладку у вигляді відповідних написів та знаків. Маркування таких продуктів, повинно відповідати вимогам Директиви 2001/18 [2] та Регламенту 1830/2003 [3].
У разі зазначення харчових добавок використовують такі класи харчових добавок: антиокислювачі; речовини для оброблення борошна; речовини, які унеможливлюють злежування та утворення грудок; речовини, які сприяють збереженню забарвлення; вологоутримувальні агенти; напівфабрикати для покривання кондитерських виробів; драглеутворювачі; загусники; кислоти; консерванти; барвники; наповнювачі; піноутворювачі; підсолоджувачі; розпушувачі; регулятори; стабілізатори; ущільнювачі; підсилювачі смаку та запаху; емульгатори; емульгувальні солі тощо.
В разі використання харчових добавок, зазначають клас харчової добавки та індекс відповідно до Міжнародної цифрової системи (INS), або Європейської цифрової системи (Е) (наприклад, барвник Е 102, консервант Е 210) чи назву харчової добавки.
Під час застосовування ароматичних речовин (ароматизаторів) слова «ароматична речовина», «ароматичний препарат» або «ароматизатор» треба супроводжувати прикметником: «натуральний», «натурально-ідентичний», «штучний», залежно від природи походження, та назви ароматизатора (за наявності). Наприклад, патуральїшй ароматизатор ваніль.
У разі застосування барвників інформацію треба подавати з урахуванням їхньої природи походження та назви - "природний"/"натуральний", "синтетичний"/"штучний".
Відповідно до переліків, затверджених центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я України, інформація щодо біологічно активних добавок до їжі з тонізувальними властивостями, гормоноподібною і впливаючою на ріст тканин організму людини дією, харчових добавок і харчових продуктів, які містять ці добавки, а також щодо харчових продуктів нетрадиційного складу з вмістом невластивих їм компонентів білкової природи повинна містити відомості про протипоказання щодо споживання певними категоріями населення з окремими видами захворювань. Така інформація повинна бути узгоджена у встановленому порядку згідно з чинним законодавством.
4.5.5.3 Застереження щодо споживання певними категоріями населення з окремими видами захворювань виробник зобов'язаний нанести на етикетку або контретикетку, кольєретку, або ярлик, або листок-вкладиш, який додають до кожного паковання за обов'язкової наявності висновку Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Будь-яка інформація щодо спеціальних харчових властивостей, лікувального, дієтичного або профілактичного призначення продукту, наявності в ньому біологічно активних добавок, відсутності шкідливих речовин або щодо інших аналогічних характеристик може бути нанесена на етикетку винятково з дозволу центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я України.
Обов'язкові рекомендації щодо добової норми вживання такого продукту повинні бути узгоджені з центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я України.
4.5.6 Поживна (харчова) та енергетична цінність (калорійність) харчового продукту
Поживну (харчову) цінність (вміст білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, макро- та мікроелементів) певного харчового продукту треба зазначати відповідно до вимог розділу 5. Відомості про вміст білків, жирів, вуглеводів наводять у випадку, якщо їх значення у 100 г (см ) харчового продукту складає не менше ніж 2 %, а для мінеральних речовин та вітамінів не менше ніж 5% від рекомендованого добового споживання
Енергетичну цінність (калорійність) та поживну (харчову) цінність продукту треба зазначати з урахуванням розрахункових даних виробника відповідно до рецептури та з урахуванням вимог CAC/GL 2 [5].
Енергетичну цінність (калорійність) продукту треба зазначати в кілоджоулях (кДж) і /або кілокалоріях (ккал) у перерахунку на 100 г або на 100 см3 продукту.
Інформація про вміст показників поживної цінності (білків, жирів, вуглеводів , цукрів, насичених жирних кислот, харчових волокон, натрію) повинна бути виражена в грамах (г).
Інформація про вміст вітамінів та мінералів повинна бути виражена в одиницях системи SI.
Додаткову інформацію про поживну (харчову) цінність допустимо виражати у відсотках від рекомендованої добової норми споживання відповідного показника
Примітка. Поживну (харчову) цінність не зазначають для чаю, кави, оцту, мінеральної води, кухонної солі, харчових добавок, ароматизаторів.
4.5.7. Призначення і умови застосовування (використовування) продуктів для дитячого, дієтичного харчування і біологічно активних добавок
Має відповідати вимогам, встановленим у розділі 5.1 та пункті 5.12.2.1. У разі заборони вживання продуктів дітьми до 7 років за обов'язкової наявності висновку Центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я, виробник зобов'язаний нанести на марковання засторогу щодо вживання харчового продукту дітьми.
4.5.8. Способи і умови приготування готових страв, концентратів та напівфабрикатів харчових продуктів.
Зазначати рекомендації необхідно у випадку, якщо правильне застосовування продукту без такої інформації ускладнене, а неправильне його приготування і (або) використовування може нанести шкоду здоров'ю споживача, його майну, призвести до псування або неефективного використовування продукту.
4.5.9 Строк (термін) придатності.
Строк придатності встановлює виробник на підставі відповідних чинних нормативних документів Із зазначенням встановлених умов зберігання.
Виробник може встановлювати збільшений строк придатності у разі наявності санітарно-гігієнічного висновку центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я України та рішення галузевої (регіональної, спеціалізованої) дегустаційної (приймальної) комісії.
Строк придатності може бути зазначений так: „Придатний...(годин, діб, місяців або років) з дати виготовлення", „Строк придатності... (годин, діб, місяців або років)". Термін придатності може бути зазначений таким чином: „Придатний до...(дата), "Вжити до...(дата)".
Якщо термін придатності харчового продукту зазначено після слів "придатний до" або "вжити до", то його закінчення позначають двозначними цифрами, що означає: годину, день і місяць - для продуктів, які швидко псуються (наприклад, вжити до 15 години 18.12); день, місяць, рік, - якщо строк придатності не перевищує три місяці. Рік дозволено зазначати двома останніми цифрами (наприклад, 15-12-06). Якщо строк придатності перевищує три місяці, то термін придатності такого продукту позначають цифрами місяця і року (наприклад, 02.06 або 11.06).
Під час маркування дати дозволено між двозначними цифрами проставляти розділові знаки (крапку, похилу лінію, тощо) або наносити їх через інтервал.
4.5.10. Умови зберігання.
Умови зберігання треба обумовлювати з урахуванням особливостей пакування/фасування, зберігання і реалізації продуктів.
Для продуктів (наприклад, продуктів для дитячого харчування, м'ясних і рибних консервів та інших аналогічних продуктів), які можуть становити небезпеку через певний проміжок часу з моменту відкривання герметичного паковання, і якість яких змінюється після відкривання герметичного паковання, що захищало продукт від псування, додатково треба зазначати умови та термін зберігання після відкриття упаковки - години або доби.
Освітленість треба зазначати винятково на транспортному маркованні. При цьому слід подавати написи або наносити маніпуляційні знаки: "Зберігати в темному місці", "Оберігати від потрапляння прямих сонячних променів".
4.5.11. Дата виготовлення (виробництва) і дата пакування (або фасування).
На етикетку (контретикетку, кольєретку, кришку, ярлик) або споживчу тару обов'язково наносять кінцеву дату споживання (термін придатності) «вжити до» або дату виробництва та строк придатності продукту. Для продуктів, дата пакування (фасування, або розливу - для напоїв) яких не співпадає з датою виробництва, дозволено додатково наносити дату пакування, фасування або розливу. Дату виготовлення (виробництва) зазначають словами: "виготовлено...(дата)..." або "дата виробництва", а дату пакування - "запаковано...(дата)..." (або розфасовано) або дата пакування (дата фасування). Якщо пакувальником є виробник, який одночасно виготовляє і пакує харчовий продукт, або виробником вважається пакувальник, то дату виготовлення (виробництва) і пакування зазначають словами: "виготовлено і запаковано...(дата)" або "дата виробництва та пакування" або "дата виготовлення та пакування". Для напоїв, пива зазначають дату розливу, яка є одночасно і датою виготовлення, і датою пакування. Якщо технологічний процес виготовлення харчового продукту подовжено після фасування (наприклад, стерилізація, охолодження, дозрівання тощо), наносять лише дату виготовлення (транспортне маркування). Для наборів, які складаються з різних видів продуктів, які в свою чергу мають індивідуальне пакування, дозволено зазначати дату фасування.
4.5.12. Нанесення позначень нормативних документів.
На етикетку паковань продуктів вітчизняного виробництва (контретикетку, кольєретку, ярлик) треба обов'язково наносити позначення нормативного документа (ГОСТ, ДСТУ, ДСТУ ГОСТ, ГСТУ/СОУ, ТУ), згідно з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт.
Позначення нормативного документа відповідно до якого виготовлено і може бути ідентифіковано продукт, дозволено наносити без зазначення року затвердження.
4.5.13. Інформація щодо сертифікації.
Інформацію щодо сертифікації харчових продуктів у законодавче регульованій сфері наносить за потреби виробник у вигляді знака відповідності згідно з вимогами ДСТУ 2296.
Інформація щодо сертифікації нефасованих харчових продуктів має бути нанесена за потреби на маркувальних ярликах.
4.5.14. Інформація рекламного характеру.
Дозволено наносити інформацію рекламного характеру, що характеризує продукт і яка не суперечить вимогам 4.1 -4.5.
Не дозволено наносити таку інформацію на продукти для дитячого харчування.
Заборонена реклама харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок без попереднього погодження її тексту з центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я.
Заборонено для реклами харчових продуктів для спеціального дієтичного
- споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок використовувати:
- вислови щодо можливої лікувальної дії, втамування болю;
- листи подяки, визнання, поради, якщо вони пов'язані з лікуванням чи полегшенням умов перебігу захворювань, а також посилання на таку інформацію;
- вислови, які спричиняють чи сприяють виникненню відчуття негативного психологічного стану.
Зміст рекламної інформації повинен відповідати вимогам чинного законодавства України.
4.6. Розміщення інформації
4.6.1. Інформацію необхідно розташовувати безпосередньо на кожній одиниці споживчої тари у зручному для читання місці, на етикетці, контретикетці, кольєретці, ярлику, листку-вкладишу. Дата розливання прозорих безбарвних рідких продуктів, які розливають у безбарвну споживчу тару, може бути нанесена на зворотню сторону етикетки.
4.6.1. Якщо на споживчій тарі невеликих розмірів (площа однієї сторони не перевищує 10 см2) неможливо нанести повністю необхідний текст інформації щодо продукту, тоді інформацію, що характеризує харчовий продукт дозволено розташовувати на листку-вкладишу, який додають до кожної індивідуальної або групової одиниці споживчої тари.
Примітка У разі реалізації споживачам харчових продуктів, які потребують подальшого фасування/пакування або, коли харчові продукти фасують у торговельних приміщеннях у присутності покупця, то інформацію про продукт, передбачену вимогами цього стандарту, треба розташовувати па ціппику безпосередньо біля продукту.
4.7. Спосіб подання інформації.
4.7.1. Викладена інформація повинна бути зрозуміла, чітка, легко сприйнята та прочитана пересічним споживачем.
Якщо групову споживчу тару, в яку вміщено продукт, покрито додатковою обгорткою, тоді етикетка внутрішнього пакування повинна легко читатися крізь зовнішню обгортку, або на зовнішньому пакуванні інформація щодо продукту повинна бути відповідно продубльована.
Засоби нанесення інформації на пакувальний матеріал, який контактує з продуктом, не повинні просочуватися на поверхню продукту і впливати на його якість. Вони повинні забезпечувати стійкість маркування під час зберігання, транспортування та реалізування продуктів, а також повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених центральним органам виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами.
Споживче пакування, в якому реалізують товари споживачу, повинне відповідати вимогам чинних нормативних документів, а також забезпечувати цілісність, збереження кількісних та якісних показників продукції.
5.1. Продукти для дитячого харчування, а також сухі суміші, консерви фруктові, овочеві, овоче-фруктові, овоче-м'ясні
Зміст етикеток обов'язково повинен бути узгоджений з центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я України та містити такі дані:
- назву продукту, яка повинна відображати, що продукт призначений для дитячого харчування. Назва повинна відповідати основному інгредієнту і відображати консистенцію продукту (окрім соків). Не дозволено у назві молочних продуктів і заміннику материнського молока, призначених для харчування дітей першого року життя, використовувати терміни "наближене до материнського молока", "адаптоване";
- напис: "Схвалено МОЗ України для харчування дітей"
- назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну), номер телефону виробника, пакувальника, експортера, імпортера;
- товарний знак виробника (за наявності);
- стан продукту (наприклад: сухі, гомогенізовані, протерті, кругшоподрібнені, нарізані шматочками тощо);
- номінальну масу нетто (для сухих сумішей та пюреподібних консервів) або об'єм (для рідких);
- склад продукту (вичерпний перелік усіх компонентів рецептури із зазначенням їх кількісного вмісту в кінцевому продукті з розрахунку на 100 г);
- енергетичну цінність (калорійність) (у кДж і (або) ккал);
- поживну (харчову) цінність (вміст вітамінів, мінеральних речовин, а також макро- та мікроелементи, білки, жири, вуглеводи);
- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу;
- призначення, умови використовування, інформацію щодо лікувально-профілактичного призначення (для продуктів дитячого харчування лікувально-профілактичного призначення) та застереження щодо побічних ефектів (у разі наявності таких). Для консервів, фасованих у скляні банки та пляшки типу III та скляні банки типу IV-51 - засторогу: "У разі відсутності хлопка, під час відкривання банки, споживати не можна";
- спосіб приготування та використовування продукту із зазначенням кількості продукту, достатньої для одноразового прийому, яку необхідно готувати на одне годування;
- рекомендації щодо вживання з урахуванням віку дитини (якщо рецептура приготування харчового продукту передбачає, довнесення жирів, тгукру та інших вуглеводів, то треба зазначати їхню кількість для досягнення необхідної поживності продукту). За необхідності наносять напис: "Перед вживанням перемішати";
- умови зберігання до і після відкривання споживчого паковання;
- строк придатності (число, місяць, рік). Дозволено зазначати годину, число, місяць, рік;
- строк придатності після відкривання споживчого паковання;
- номер партії;
- дату виготовлення і дату пакування (число, місяць, рік). У разі, якщо строк придатності зазначено з урахуванням години, то дата виготовлення повинна складатися з години, числа, місяця року;
- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано продукт;
- штриховий код;
- інформацію щодо сертифікації (за наявності).
На споживчу тару для замінників материнського молока наносять інформацію щодо переваг годування материнським молоком і необхідності призначення лікарем схеми годування. Не дозволено нанесення на тару зображення дитини. На споживчу тару продуктів для догодовування дітей наносять інформацію щодо віку, з якого рекомендовано догодовувати.
Примітка. На продукти, які розфасовано на замовлення закладів ресторанного господарства (дошкільні заклади, лікарні, табори, санаторії, профілакторії тощо.) наносять напис "Для дитячих закладів".
5.2. Борошно, крупи в т.ч. саго, пластівці, толокно і харчові висівки:
5.2.1. Вимоги до змісту марковання:
- назву продукту;
- назву держави, де вирощене зерно і з якого виготовлено продукт;
- сорт або номер (за наявності);
- назву і місцезнаходження (юридична адреса, країна) номер телефону виробника, пакувальника, експортера, імпортера;
- товарний знак виробника (за наявності);
- номінальну масу нетто в кг або г;
- склад продукту (для готових сумішей із зазначенням співвідношення компонентів %);
- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосовування); для вітамінізованих продуктів наносять напис "ВІТАМІНІЗОВАНЕ" (великим шрифтом);
- рекомендації щодо приготування та вживання продукту. Для продуктів швидкого приготування зазначають: "продукт швидкого приготування";
- енергетичну цінність (калорійність) (у кДж і (або) ккал) на 100 г продукту;
- поживну (харчову) цінність;
- дату виготовлення і дату пакування (число, місяць, рік);
- умови зберігання (температурний режим, відносна вологість повітря);
- строк придатності;
- номер партії;
- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано продукт;
- штриховий код;
- інформацію щодо сертифікації (за наявності).
Таку саму інформацію наносять на ярлики, які кріплять до мішків.
5.3. Макаронні вироби.
5.3.1. Макаронні вироби, фасовані у споживчу тару повинні містити такі дані:
- назву продукту;
- назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;
- номінальну масу нетто, кг або г;
- товарний знак виробника;
- склад продукту (зокрема, сорт борошна, з якого виготовлено макаронні вироби);
- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, інгредієнти продуктів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх застосовування);
- групу продукту, клас (сорт);
- енергетичну цінність (калорійність) (в кДж і (або) ккал);
- поживну (харчову) цінність;
- дату виготовлення (число, місяць, рік);
- строк придатності;
- номер партії;
- умови зберігання (температурний режим, відносну вологість повітря, освітленість);
- спосіб приготування;
- позначення нормативного документа, згідно з якими виготовлено і може бути ідентифіковано продукт;
- штриховий код;
- інформацію щодо сертифікації (за наявності).
Для макаронних виробів, упакованих у транспортну тару, які передбачено фасувати у роздрібній торговельній мережі, зазначена вище інформація повинна бути нанесена на транспортну тару і надана в торговельному залі безпосередньо поряд з продуктом.
5.4. Плодоовочеві продукти і картопля.
5.4.1. Плодоовочеві продукти і картопля свіжі упаковані повинні містити такі дані:
- назву продукту;
- назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну) номер телефону виробника, пакувальника, експортера, імпортера;
- товарний знак виробника (за наявності);
- номінальну масу нетто (г, кг) або кількість продукту (шт.);
- помологічний (для плодово-ягідних культур), ботанічний (для овочевих культур і картоплі) або ампелографічний (для винограду) сорт;
- товарний сорт;
- рекомендації щодо способів приготування та особливостей оброблення продукту. Обов'язковий попереджувальний напис: "Перед вживанням ретельно промити у проточній воді";
- дату збирання і дата пакування (місяць, рік);
- відомості щодо вирощування (відкритий/захищений грунт);
- дату останнього оброблення пестицидами та інсектицидами;
- умови зберігання (температурний режим, відносну вологість повітря, освітлення);
- енергетична цінність(калорійність) (в кДж і (або) ккал);
- поживну (харчову) цінність;
- позначення нормативного документа, згідно з яким вирощено і може бути ідентифіковано продукт;
- строк зберігання (строк придатності);
- номер партії;
- інформацію щодо сертифікації (за наявності);
- штриховий код.
Для незапакованих свіжих плодоовочевих продуктів зазначена вище Інформація повинна бути представлена у торговельному заш.
У разі, коли продукт вирощений із застосовуванням генної інженерії, на етикетку продукту обов'язково треба наносити відповідний напис, який за розміром повинен бути не меншим загальної назви продукту.
5.4.2 Продукти перероблення ягід, фруктів, овочів і картоплі (в тому числі консервовані різними способами) повинні містити такі дані:
- назву продукту;
- назву і місцезнаходження (юридичну адресу, країну) виробника, пакувальника, експортера, імпортера;
- товарний знак виробника (за наявності);
- спосіб (метод) консервування та зазначення спеціальних способів оброблення сировини, напівфабрикатів або готового продукту;
- номінальну масу нетто (г, кг) або об'єм продукту (дм3) та допустиме відхилення (%);
- масу або масову частку основного продукту (для продуктів, виготовлених у сиропі, маринаді, розсолі, заливці), г;
- товарний сорт (за наявності);
- склад продукту та перелік основних компонентів;
- харчові добавки, ароматизатори, біологічно активні добавки до їжі, ініредієнти продукгів нетрадиційного складу, джерела ГМО (у разі їх використовування);
- масову частку (%) плодової частини (для нектарів, морсів та сокових напоїв), розчинних сухих речовин для концентрованих томатопродуктів (соусів, кетчупів та ін.);
- енергетичну цінність(калорійність) (в кДж і (або) ккал);
- поживну (харчову) цінність;
- рекомендації щодо особливостей приготування і вживання продукту (за необхідності);
- умови зберігання (температурний режим, відносну вологість повітря, освітлення - для продуктів у світлопроникній тарі);
- дату виготовлення та дата пакування;
- строк придатності або кінцеву дату споживання "Вжити до...";
- номер партії;
- строк придатності для сушених та заморожених ягід, плодів, овочів і картоплі;
- позначення нормативного документа, згідно з яким виготовлено і може бути ідентифіковано продукт;
- штриховий код;
- інформація щодо сертифікації (за наявності).
Примітка. На консервах для хворих на цукровий діабет додатково зазначають:
- вміст (розрахунковий) у грамах на 100 г продукту цукроз змінника, загального цукру (у перерахунку на сахарозу);
- добову норму вживання ксиліту, сорбіту та інших цукроза мі нників;
- напис: "Вживати згідно з дієтою, призначеною лікарем";
- напис: "Для хворих на цукровий діабет" та символ, що характеризує належність продукту до групи виробів для хворих на цукровий діабет.
Етикетки та інформація для консервів для хворих на цукровий діабет повинні бути узгодженні з центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я України.
Маркування фруктово-ягідного морозива та льоду (соку замороженого) відповідно до 5.5.2.1.