Научно-производственное предприятие "Джерело" Оборудование, упаковка, фасовка | |
Карта сайта | |
На главную | |
|
ДСТУ 3768-2010
|
ДСТУ 2422-94 | Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення |
ДСТУ 3355-96 | Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи |
ДСТУ 4117:2007 | Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії |
ДСТУ 4233:2003 (ISO7971-1:1986, MOD) | Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так званої «маси на гектолітр». Частина 1. Контрольний метод |
ДСТУ 4234:2003 (ISO7971-2:1995, MOD) | Зернові культури. Визначення об’ємної щільності, так званої «маси на гектолітр». Частина 2. Робочий метод |
ДСТУ ГОСТ 29144:2009 (ИСО 711-85) | Зерно и зернопродукты. Определение влажности (базовый контрольный метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (базовий контрольний метод) (ГОСТ 29144-91) (ИСО 711-85), IDT) |
ДСТУ ISO 6639-1:2007 | Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 1. Основні положення (ISO 6639-1:1986, ІDТ) |
ДСТУ ISO 6639-2:2007 | Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 2. Відбирання проб (ISO 6639-2:1986, ІDТ) |
ДСТУ ISO 6639-3:2007 | Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 3. Контрольний метод (ISO 6639-3:1986, ІDТ) |
ДСТУ ISO 6639-4:2007 | Зернові і бобові. Виявлення прихованого заселення комахами. Частина 4. Прискорені методи (ISO 6639-4:1986, ІDТ) |
ДСТУ ISO 13690-2003 | Зернові, бобові та продукти їхнього помелу. Відбирання проб (ISO13690:1999, ІDТ) |
ДСТУ ISO 21415-1: 2009 | Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 1. Визначання сирої клейковини ручним способом |
ДСТУ ISO 21415-2:2009 | Пшениця та пшеничне борошно. Вміст клейковини. Частина 2. Визначання сирої клейковини механічним способом |
ДСТУ ЕN 12955-2001 | Продукти харчові. Визначення афлатоксину В1 та суми афлатоксинів В1, В2, G1 та G2 у зернових культурах, фруктах з твердою шкіркою та похідних від них продуктах. Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищання на імунній колонці |
ДСТУ ЕN ІSО 15141-1-2001 | Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням силікагелем |
ДСТУ ЕN ІSО 15141-2-2001 | Продукти харчові. Визначення охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищанням бікарбонатом |
ГОСТ 12.1.005-88 | ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони) |
ГОСТ 17.2.3.02-78 | Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлювання допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами) |
ГОСТ 10840-64 | Зерно. Методы определения натуры (Зерно. Методи визначання натури) |
ГОСТ 10846-91 | Зерно и продукты его переработки. Метод определения белка (Зерно та продукти його переробляння. Метод визначання білка) |
ГОСТ 10967-90 | Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання запаху і кольору) |
ГОСТ 10987-76 | Зерно. Методы определения стекловидности (Зерно. Методи визначання склоподібності) |
ГОСТ 13586.1-68 | Зерно. Методы определения количества и качества клейковины в пшенице (Зерно. Методи визначання кількості і якості клейковини у пшениці) |
ГОСТ 13586.3-83 | Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила приймання та методи відбирання проб) |
ГОСТ 13586.4-83 | Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями (Зерно. Методи визначання зараженості і пошкодженості шкідниками) |
ГОСТ 13586.5-93 | Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Метод визначання вологості) |
ГОСТ 24104-88 | Весы лабораторные общего назначения и образцовые. Общие технические условия (Ваги лабораторні загальної призначеності та зразкові. Загальні технічні умови) |
ГОСТ 25706-83 | Лупы. Типы, основные параметры. Общие технические требования (Лупи. Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги) |
ГОСТ 26927-86 | Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і продукти харчові. Методи визначання ртуті) |
ГОСТ 26929-94 | Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов. (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначання вмісту токсичних елементів) |
ГОСТ 26930-86 | Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Методи визначання арсену) |
ГОСТ 26931-86 | Сырье и продукты пищевые. Методи определения меди (Сировина і продукти харчові. Методи визначання міді) |
ГОСТ 26932-86 | Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і продукти харчові. Методи визначання свинцю) |
ГОСТ 26933-86 | Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і продукти харчові. Методи визначання кадмію) |
ГОСТ 26934-86 | Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і продукти харчові. Методи визначання цинку) |
ГОСТ 27676-88 | Зерно и продукты его переработки. Метод определения числа падения (Зерно і родукти його переробляння. Метод визначання числа падання) |
ГОСТ 29143-91 (ИСО 712-85) | Зерно и зернопродукты. Определение влажности (рабочий контрольний метод) (Зерно і зернопродукти. Визначання вологості (робочий контрольний метод)) |
ГОСТ 30483-97 | Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерновой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси (Зерно. Методи визначання загального і фракційного вмісту сміттєвої і зернової домішок; вмісту дрібних зерен і крупності; вмісту зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вмісту металомагнітної домішки) |
ГОСТ 30498-97 (ИСО 3093-82) | Зерновые культуры. Определение числа падения (Культури зернові. Визначання числа падання). |
ГОСТ 30538–97 | Продукты пищевые. Методика определения токсичных элементов атомно–эмиссионным методом (Продукти харчові. Методика визначання токсичних елементів атомно-емісійним методом) |
У цьому стандарті використані терміни та відповідні їм визначення понять згідно з ДСТУ 2422, іншими чинними в Україні нормативно-правовими документами, зокрема:
домішки:
Домішки органічного й неорганічного походження, що їх поділяють на зернову та сміттєву, які впливають на якість зерна пшениці.
3.1. Зернова домішка.
3.1.1. Бите зерно.
Зерно з частково відкритим ендоспермом або з втраченим зародком унаслідок механічної дії.
3.1.2. Невиповнене зерно.
Зерна, пошкоджені морозом і недозрілі (зелені), а також дрібні та щуплі, що після видалення зернової і сміттєвої домішок під час просіювання проходять крізь сито з отворами розміром 2,0 мм x 20,0 мм для м'якої пшениці і 1,9 мм x 20,0 мм – для твердої.
3.1.3. Проросле зерно.
Зерно, в якого корінець або росток вийшов за межі оболонки; зерно із втраченим корінцем і ростком, що є здеформованим з явно зміненим кольором оболонки навколо зародка.
3.1.4. Зерно, пошкоджене теплом.
Зерно із зміненим кольором оболонки внаслідок сушіння або самозігрівання та здоровим ендоспермом, колір якого не зазнав змін.
3.1.5. Зерно, поїдене шкідниками.
Зерно, поїдене шкідниками, незалежно від ступеня його ушкодження.
3.1.6. Зерна злакових культур.
Незіпсовані зерна жита, тритикале, ячменю.
3.1.7. Зерна із забарвленим зародком.
Зерно з нормальним та непророслим зародком із забарвленою у коричневий чи коричнево-чорний колір оболонкою в ділянці зародка, що виникає внаслідок ураження грибами чи бактеріями, поширюється на ділянку зародка і продовжується до борідки щонайменше з одного боку зерна (додаток Г).
3.2. Сміттєва домішка.
3.2.1. Мінеральна домішка.
Домішки мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька тощо) у залишку на ситі з отворами 1,0 мм х 20,0 мм, а також продукти органічного та неорганічного походження, що просіюються крізь це саме сито (прохід).
3.2.2. Органічна домішка.
Домішки органічного походження, відмінні від зерен пшениці й злакових культур і шкідливої домішки: частинки стебел, листків, колосків зерна, остюки, плівки, рештки шкідників зерна, насіння дикорослих та інших культурних рослин тощо.
3.2.3. Шкідлива домішка.
Домішки рослинного походження, що в певних кількостях шкідливі та небезпечні для здоров’я людини й тварин, змінюють органолептичні показники зерна, впливають на вибір технологічних процесів його переробляння: сажка, ріжки, шкідливе та токсичне насіння згідно з додатком Д.
3.2.4. Зіпсоване зерно.
Зерно з ознаками гнилі, плісняви, борошнистої роси, бактеріальних чи інших уражень; зі зміненим кольором оболонки та ендосперму внаслідок самозігрівання або занадто сильного нагрівання під час сушіння та/або крихким ендоспермом.
До зіпсованого також відносять фузаріозне зерно – зерно, уражене грибами роду фузаріум, білувате, крейдяне із повною втратою блиску, іноді з плямами оранжево-рожевого кольору, зморщене, нежиттєздатне.
3.3. Зерна, пошкоджені клопом-черепашкою.
Зерна з наявністю на поверхні слідів уколу у вигляді темної точки, навколо якої утворюється чітко окреслена світло-жовта пляма округлої або неправильної форми; зерна з наявністю на поверхні такої самої плями, у межах якої є здавленість або зморшки без слідів уколу; зерна з наявністю такої самої плями на зародку без здавленості або зморщок і без слідів уколу; у всіх випадках консистенція під плямою крихка і борошниста.
3.4. Сажкове зерно.
Зерно, у якого забруднена борідка, боріздка або частини поверхні спорами сажки, що визначають спочатку візуально, а в разі потреби підтверджують мікологічною експертизою.
3.5. основне зерно, зернова і сміттєва домішки.
3.5.1. до основного зерна пшениці відносять:
– цілі та пошкоджені зерна пшениці, що за характером пошкоджень не віднесені до зернової і сміттєвої домішок;
– зерна із забарвленим зародком: у м’якій пшениці групи А до 8% включно, у м’якій пшениці групи Б і 6-го класу – до 30 % включно;
– у м’якій пшениці 6 класу - зерна і насіння інших зернових та зернобобових культур, що за характером пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесені до зернової і сміттєвої домішок.
3.5.2. до зернової домішки пшениці відносять:
– зерна пшениці невиповнені, пророслі, пошкоджені теплом;
– зерна із забарвленим зародком: у твердій пшениці – всі зерна, у м’якій пшениці групи А – понад 8 %, у м’якій пшениці групи Б і 6-го класу - понад 30 %;
– зерна пшениці биті та поїдені шкідниками незалежно від характеру їхніх пошкоджень;
– зерна злакових культур, що, відповідно до стандартів на ці культури, не віднесено за характером їхніх пошкоджень до сміттєвої домішки;
– у м’якій пшениці 6-го класу - зерна і насіння зернових та зернобобових культур, що за характером їхніх пошкоджень, відповідно до стандартів на ці культури, віднесені до зернової
домішки.
3.5.3. до сміттєвої домішки пшениці відносять:
– прохід крізь сито з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм, що відносять до мінеральної домішки, зокрема і шкідливу домішку;
у залишку на ситі з розміром отворів 1,0 мм х 20,0 мм:
– мінеральну, органічну та шкідливу домішки; зіпсовані зерна пшениці, жита, тритикале, ячменю;
– частини зерен пшениці, жита, тритикале, ячменю з повністю виїденим ендоспермом.
4.1. Залежно від показників якості м’яку пшеницю поділяють на шість класів (класи 1-3 – група А, класи 4-5 – група Б і клас 6). Тверду пшеницю залежно від показників якості поділяють на п’ять класів. Вимоги до якості кожного класу пшениці надано відповідно у таблицях 1 і 2.
М’яку пшеницю групи А використовують для продовольчих (переважно в борошномельній та
хлібопекарській галузях) потреб і для експортування. Пшеницю групи Б і 6-го класу використовують на продовольчі і непродовольчі потреби та для експортування. На вимогу замовника
у зерні м’якої та твердої пшениці можна визначати інші показники якості, які не є класоутворювальними (сила борошна за альвеографом, індекс седиментації тощо) відповідно до визнаних у світі
затверджених методик.
Таблиця 1 — Показники якості зерна м’якої пшениці.
Показники | Характеристика і норма для м'якої пшениці за групами та класами | |||||
А | Б | 6 | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | ||
Натура, г/л, не менше ніж | 760 | 740 | 730 | 710 | 690 | Не обмежено |
Склоподібність, %, не менше ніж | 50 | 40 | Не обмежено | |||
Вологість, %, не більше ніж | 14,0 | 14,0 | 14,0 | 14,0 | 14,0 | 14,0 |
Зернова домішка, %, не більше ніж зокрема: |
5,0 | 8,0 | 8,0 | 10,0 | 12,0 | 15,0 |
биті зерна | 5,0 | 5,0 | 5,0 | У межах зернової домішки | ||
зерна злакових культур | 4,0 | 4,0 | 4,0 | 4,0 | 4,0 | У межах зернової домішки |
пророслі зерна | 2,0 | 3,0 | 3,0 | 4,0 | 4,0 | У межах зернової домішки |
Сміттєва домішка, %, не більше ніж зокрема: |
1,0 | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 2,0 | 5,0 |
мінеральна домішка зокрема: |
0,3 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 1,0 |
галька, шлак, руда | 0,15 | 0,15 | 0,2 | 0,15 | 0,2 | У межах мінеральної домішки |
зіпсовані зерна зокрема: |
0,3 | 0,3 | 0,5 | 0,3 | 0,5 | 1,0 |
фузаріозні зерна | У межах зіпсованих зерен | |||||
шкідлива домішка зокрема: |
0,2 | 0,2 | 0,2 | 0,2 | 0,2 | 0,5 |
сажка, ріжки | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,1 |
триходесма сива | Не дозволено | |||||
кукіль | У межах шкідливої домішки | |||||
кожен з видів іншого токсичного насіння | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,1 |
Сажкове зерно, %, не більше ніж | 5,0 | 5,0 | 8,0 | 5,0 | 8,0 | 10,0 |
Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, %, не менше ніж | 14,0 | 12,5 | 11,0 | 12,5 | 10,5 | Не обмежено |
Масова частка сирої клейковини, %, не менше ніж | 28,0 | 23,0 | 18,0 | Не обмежено | ||
Якість клейковини: | ||||||
група | I - II | I - II | I - II | |||
одиниць приладу ВДК | 45 - 100 | 45 - 100 | 20 - 100 | Не обмежено | ||
Число падання, с, не менше ніж | 220 | 180 | 150 | 150 | 130 | Не обмежено |
Таблиця 2 — Показники якості зерна твердої пшениці.
Показники | Характеристика і норма для твердої пшениці за класами | ||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | |
Зерна м’якої пшениці, %, не більше ніж | 4 | 4 | 8 | 10 | Не обмежено |
Натура, г/л, не менше ніж | 750 | 750 | 730 | 710 | Не обмежено |
Вологість, %, не більше ніж | 14,5 | 14,5 | 14,5 | 14,5 | 14,5 |
Склоподібність, %, не менше ніж | 70 | 60 | 50 | 40 | Не обмежено |
Зернова домішка, %, не більше ніж зокрема: |
5,0 | 5,0 | 8,0 | 10,0 | 15,0 |
пророслі зерна | 1,0 | 1,0 | 3,0 | 3,0 | У межах зернової домішки |
Сміттєва домішка, %, не більше ніж зокрема: |
2,0 | 2,0 | 2,0 | 5,0 | 5,0 |
мінеральна домішка зокрема: |
0,3 | 0,3 | 0,5 | 0,5 | 1,0 |
галька, шлак, руда | 0,15 | 0,15 | 0,2 | 0,3 | У межах мінеральної домішки |
зіпсовані зерна зокрема: |
0,2 | 0,2 | 0,5 | 1,0 | 1,0 |
фузаріозні зерна | У межах зіпсованих зерен | ||||
шкідлива домішка зокрема: |
0,2 | 0,3 | 0,5 | 0,5 | 0,5 |
сажка, ріжки | 0,05 | 0,05 | 0,1 | 0,1 | 0,1 |
триходесма сива | Не дозволено | ||||
кукіль | У межах шкідливої домішки | ||||
кожен з видів іншого токсичного насіння | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,05 | 0,1 |
Сажкове зерно, %, не більше ніж | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 10,0 |
Масова частка білка, у перерахунку на суху речовину, %, не менше ніж | 14,0 | 13,0 | 12,0 | 11,0 | Не обмежено |
Число падання, с, не менше ніж | 220 | 200 | 150 | 100 | Не обмежено |
Таблиця 3 — Максимально допустимий уміст токсичних елементів, мікотоксинів, радіонуклідів та пестицидів.
Показник | Норма | Метод контролювання |
Токсичні елементи, мг/кг: | ||
свинець | 0,5 | Згідно з ГОСТ 26932, ГОСТ 30538 |
кадмій | 0,1 | Згідно з ГОСТ 26933, ГОСТ 30538 |
арсен | 0,2 | Згідно з ГОСТ 26930, ГОСТ 30538 |
ртуть | 0,03 | Згідно з ГОСТ 26927, ГОСТ 30538 |
мідь | <10,0 | Згідно з ГОСТ 26931, ГОСТ 30538 |
цинк | 50,0 | Згідно з ГОСТ 26934, ГОСТ 30538 |
Мікотоксини, мг/кг: | ||
афлатоксин В1 | 0,005 | Згідно з МР 2273 [4], МР 4082 [5], ДСТУ ЕN 12955 |
зеараленон | 1,0 | Згідно з МР 2964 [6] |
Т-2 токсин | 0,1 | Згідно з МР 3184 [7] |
дезоксиніваленон (вомітоксин) | 0,5 | Згідно з МР 3940 [8], МУ 5177 [9] |
охратоксин А | 0,005 | Згідно з ДСТУ ЕN ІSО 15141-1, ДСТУ ЕN ІSО 15141-2 |
Радіонукліди, Бк/кг: | ||
стронцій-90 | 20 | МУ № 5778 [10] |
цезій-137 | 50 | МУ № 5779 [11] |
Пестициди | Перелік пестицидів, за якими контролюють зерно пшениці, залежить від використовування його на конкретній території, та його узгоджують зі службами Міністерства охорони здоров’я і ветеринарної медицини України |
5.1. Контролювання за викидами шкідливих речовин в атмосферу здійснюють згідно
з ГОСТ 17.2.3.02, ДСП 201 [12].
5.2. Під час приймання, транспортування та зберігання зерна пшениці необхідно дотримуватися вимог щодо охорони довкілля згідно з ГОСТ 12.1.005, а також вимог, викладених у «Прави-
лах техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР», [13], в інших чинних нормативно-правових
документах.
5.3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та виробничими відходами здійснюють згідно з СанПиН 42-128-4690 [14].
6.1. Правила приймання - згідно з ГОСТ 13586.3.
Сторонні матеріали (каміння, шматки металу, дерева тощо), виявлені за візуального огляду партій зерна під час приймання, відвантаження і зберігання, має бути вилучено.
6.2. У кожній партії пшениці визначають стан зерна, запах, колір, склоподібність, натуру, вологість, зернову і сміттєву домішки, зараженість шкідниками, зерно, пошкоджене клопом-черепашкою, сажкове зерно, масову частку білка та сирої клейковини, її якість, число падання. Показники безпеки визначаються за сформованими партіями.
6.3. Пшеницю, в якій домішка інших злакових і зернобобових культур становить понад 15 % від загальної маси зерна разом з домішками, приймають як суміш пшениці з іншими культурами та зазначають її склад у відсотках.
6.4. Контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, радіонуклідів здійснюють уповноважені державні органи згідно з чинним законодавством та встановленим порядком.
6.5. Періодичність контролювання умісту токсичних елементів, мікотоксинів, залишкової кількості пестицидів, радіологічних показників - згідно з вимогами МР 4.4.4-108 [15].
6.6. Партія пшениці підлягає поверненню, якщо за результатами її зовнішнього огляду або приймально-здавальних випробувань вона не відповідає встановленим вимогам за показниками якості й неможливості розділення на однорідні за якістю партії.
6.7. У разі незадовільних результатів випробувань хоча б за одним із показників проводять повторні випробування на подвійній кількості проб, узятих від тієї самої партії пшениці. Результати повторних випробувань є остаточними і поширюються на всю партію.
7.1. Відбирають проби зерна згідно з ДСТУ 3355, ДСТУ ISO 13690, ГОСТ 13586.3.
7.2. Визначають запах, колір і знебарвленість зерна згідно з ГОСТ 10967.
7.3. Визначають натуру згідно з ДСТУ 4233, ДСТУ 4234, ГОСТ 10840 (арбітражний).
7.4. Визначають склоподібність згідно з ГОСТ 10987.
7.5. Визначають вологість згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ ГОСТ 29144, ГОСТ 29143, ГОСТ 13586.5 (арбітражний).
7.6. Визначають зернову, сміттєву, шкідливу домішки, сажкове зерно та зерна, пошкоджені клопом-черепашкою, згідно з ГОСТ 30483 із доповненнями, наведеними у Додатках А і Б.
7.7. Визначають масову частку білка згідно з ДСТУ 4117, ГОСТ 10846 (арбітражний).
7.8. Визначають кількість і якість клейковини (показник ВДК) згідно з ДСТУ 4117, ДСТУ ISO 21415-1, ДСТУ ISO 21415-2, ГОСТ 13586.1 (арбітражний).
7.9. Визначають число падання згідно з ГОСТ 30498 (арбітражний), ГОСТ 27676.
7.10. Визначають зараженість шкідниками зерна згідно з ДСТУ ISO 6639-1, ДСТУ ISO 6639-2, ДСТУ ISO 6639-3, ДСТУ ISO 6639-4, ГОСТ 13586.4.
7.11. Визначають токсичні елементи, мікотоксини, радіонукліди та пестициди згідно з нормативними документами, наведеними в таблиці 3, та згідно з іншими методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
Мінералізацію проб для визначення токсичних елементів проводять згідно з ГОСТ 26929.
8.1. Пшеницю перевозять насипом транспортом усіх видів згідно з вимогами правил перевезення вантажів, чинних для транспорту цього виду.
8.2. Транспортні засоби мають бути чистими, без сторонніх запахів. Під час навантажування, перевезення і розвантажування зерно пшениці повинно бути захищене від атмосферних опадів.
8.3. Пшеницю розміщують та зберігають у чистих, сухих, без сторонніх запахів, не заражених шкідниками зерна зерносховищах відповідно до вимог чинних санітарних правил, затверджених в установленому порядку, й умов зберігання, наведених в "Инструкции по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы" [16].
Підприємство-постачальник гарантує відповідність пшениці вимогам цього стандарту в разі дотримання умов зберігання та транспортування.
А.1 Наважку пшениці масою 50 г просіюють крізь сито з довгастими отворами розміро 1,0мм х 20,0мм відповідно до вимог ГОСТ 30483 (3.1.2) протягом 30 с.
Прохід сита зважують і відносять до мінеральної домішки.
А.2 У сході з сита виділяють зерна биті, пошкоджені теплом, зерна злакових культур, пророслі зерна, зерна, поїдені шкідниками, зерна із забарвленим зародком, пошкоджені морозом і недозрілі зерна (зелені), мінеральну, органічну, шкідливу домішки і зіпсоване зерно.
А.3 Після виділення всіх зазначених вище домішок зерно, що залишилося, просіюють крізь сито з довгастими отворами розміром 2,0 мм х 20,0 мм протягом 30 с.
Весь прохід сита з довгастими отворами розміром 2,0 мм х 20,0 мм зважують і відносять до дрібних і щуплих зерен.
А.4 Невиповнені зерна визначають як суму відсоткових вмістів зерен, пошкоджених морозом, недозрілих (зелених), дрібних і щуплих зерен.
А.5 Сажкові зерна і пошкоджені клопом-черепашкою зерна визначають відповідно до вимог ГОСТ 30483.
Б.1 Засоби та допоміжні пристрої:
Ваги лабораторні 3-го класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг – згідно з ГОСТ 24104.
Лупа зі збільшенням 4,5 - згідно з ГОСТ 25706.
Дошка лабораторна - згідно з чинним нормативним документом.
Скальпель або лезо бритви - згідно з чинним нормативним документом.
Совок - згідно з чинним нормативним документом.
Чашка для наважки – згідно з чинним нормативним документом.
Б.2 Відбирання проб.
Від партії пшениці відбирають проби згідно з ГОСТ 13586.3. З відібраних точкових проб складають середню пробу масою не менше ніж 2 кг. Із середньої проби, звільненої від крупної сміттєвої домішки, виділяють одну наважку масою (50,0 ±0,1) г.
Б.3 Визначання.
Із наважки масою (50,0 ±0,1 ) г за хорошого освітлення виділяють зерна з ознаками фузаріозу (відповідно до додатка В). У разі виявлення сумнівних зерен, які можна віднести до знебар-
влених III ступеня або рожевозабарвлених нефузаріозних, за допомогою лупи визначають наявність міцелію і спородохій у зародку і борозенці, а також роблять зріз зародка і встановлюють його колір. Зерна відносять до фузаріозних за наявності сукупних ознак, зазначених у додатку В. Фузаріозні зерна зважують із точністю до 0,01 г.
Б.4 Опрацювання результатів.
Вміст фузаріозних зерен виражають у відсотках, для чого сумарну масу виявлених фузаріозних зерен у наважці 50 г множать на 2. Якщо третій десятковий знак дорівнює цифрі «5» або більше, то другий збільшують на одиницю.
Б.5 Контролювання результатів
Розбіжність між результатами контрольних визначань не має перевищувати таких допустимих величин:
Вміст фузаріозних зерен, % | Допустимі розбіжності за контрольних визначань, % |
До 0,30 включ. | 0,15 |
Понад 0,30 до 0,60 включ. |
0,25 |
» 0,60 » 1,00 » |
0,35 |
» 1,00 » 3,00 » |
0,55 |
» 3,00 » 6,00 » |
0,85 |
» 6,00 » 10,00 » |
1,25 |
Ознака | Фузаріозне зерно | Знебарвлене зерно (III ступінь) |
Рожевозабарвлене нефузаріозне зерно |
Зовнішній вигляд зерна |
Зерно білувате, крейдяне, із повною втратою блиску. На окремих зернах спостерігаються плями рожево-малинового або кремово-рожевого кольору | Зерно кремово-біле з частковою або повною втратою блиску | На фоні нормально забарвлених оболонок є і плями рожево-червоних відтінків на всій поверхні зерна, переважно біля зародка, що не вдається зіскребти. Зерно має нормальний блиск |
Структура зерна | Ендосперм рихлий, кришиться, із борошнистою консистенцією. За пізнього фузаріозу – від борошнистого до частково склоподібного | Ендосперм за структурою близький до нормально забарвленого зерна | Ендосперм за скловидністю не відрізняється від ендосперму нормально забарвленого зерна |
Форма і наповненість | Більшість зерен зморщені, щуплі. Мають загострені боки і добре вдавлену борозенку. У разі пізнього фузаріозу за формою борозенки та розміром зерна близькі до нормального, іноді здуті, із відлущеною оболонкою | Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. На спинці зерна оболонка може бути дещо зморщена | Не відрізняється від нормально забарвленого зерна. Рожево-забарвлена оболонка щільно прилягає до ендосперму |
Наявність грибкової інфекції і життєздатність зародка | Зародок нежиттєздатний, на зрізі має чорний колір. На зародку і в борозенці є міцелій гриба | Зародок життєздатний, на зрізі блідо-жовтого кольору. На зародку і в борозенці не має міцелію і спородохій гриба | Зародок життєздатний, на зрізі блідо-жовтого кольору. На зародку і в борозенці немає міцелію і спородохій гриба |
Ознаки потемніння оболонки пшениці в ділянці зародка: 1 – мінімальна площа й інтенсивність потемніння в ділянці зародку (вигляд зверху); 2 – мінімальна ступінь охоплювання оперізувальною стрічкою через боковину зерна (товщина й інтенсивність потемніння стрічки не має значення); 3 – мінімально необхідний ступінь потемніння стрічки, що охоплює зернівку (площа покриття стрічки не має значення). Зерно відносять до зерна із забарвленим зародком лише за одночасної наявності ознаки 1 з ознакою 2 або з ознакою 3, що є обов’язковими. |
Ботанічна назва | Загальноприйнята назва українською мовою |
Загальноприйнята назва англійською мовою |
Токсичне насіння | ||
Acroptilon repens (L.) DC. | Гірчак повзучий | Hardheads, Russian Knapweed |
Agrostemma githago L. | Кукіль звичайний | Corn-cockle |
Conium maculatum L. | Болиголов плямистий | Spotted hemlock |
Coronilla varia L. | В’язіль різнокольоровий | Coronilla, Crown vetch |
Crotalaria spp. | Кроталярія | Crotalaria |
Datura fastuosa L. | Дурман індійський | Downy thorn-apple, hoary thorn-apple |
Datura stramonium L. | Дурман звичайний | Stramony, Thorn apple |
Heliotropium lasiocarpum Fisher et C. A. Meyer | Геліотроп опушеноплідний | Heliotrope |
Lolium temulentum L. | Пажитниця п’янка | Darnel |
Ricinus communis L. | Рицина звичайна | Castor-oil plant |
Sophora alopecuroides L. | Софора лисохвоста | Stagger bush, Russian centaury |
Sophora pachycarpa Schrank ex C. A. Meyer | Софора товстоплідна | Siberian Pachycarpa |
Thermopsis montana | Термопсис гірський | Buffalo pen |
Thermopsis lanceolata R. Br. in Aiton | Термопсис ланцетоподібний, мишатник | False Lupin, Golden Banner |
Trichodesma incanum | Триходесма сива | |
Шкідливе насіння | ||
Allium sativum L. | Часник | Garlic |
Cephalaria syriaca (L.) Roemer et Shultes | Ворсянка, цефалярія сірійська | Teasel |
Melampyrum arvense L. | Мар’янник польовий | Cow-cockle |
Melilotus spp. | Донник | Melilot,Sweet clover |
Sorghum halepense (L.) Pers. | Сорго алепське | Johnson grass |
Trigonella foenum-graecum L. | Пажитник сінний | Fenugreek |
1. МБТ и СН № 5061-89 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов (Медико-біологічні вимоги та санітарні норми якості продовольчої сировини і харчових продуктів), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89.
2. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001 Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферномум повітрі, воді водоймищ, ґрунті, затверджені постановою Головного санітарного лікаря України від 20.09.2001, № 137.
3. ГН 6.6.1.1-130-2006 Державні гігієнічні нормативи ”Допустимі рівні вмісту радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді”, затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 03.05.2006, № 256.
4. МР 2273-80 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в пищевых продуктах (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації та визначання вмісту афлатоксинів у харчових продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 10.12.80, № 2273.
5. МР № 4082-86 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания афлатоксинов в продовольственном сырье и пищевых продуктах с помощью высокоэффективной жидкостной хроматографии (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації і визначання вмісту афлатоксинів у продовольчій сировині і харчових продуктах за допомогою високоефективної рідинної хроматографії), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 20.03.86, № 4082.
6. МР 2964-84 Методические рекомендации по обнаружению, идентификации и определению содержания зеараленона в пищевых продуктах (Методичні рекомендації з виявлення, ідентифікації
та визначання вмісту зеараленону в харчових продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 23.01.84, № 2964.
7. МУ 3184-85 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению Т-2 токсина в пищевых продуктах, (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікації та визначання Т-2 токсину в харчових продуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 29.12.84, № 3184.
8. МУ 3940-84 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленона (вомитоксина) в зерне и зернопродуктах (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікації і визначання вмісту дезоксиніваленону (вомітоксину) в зерні та зернопродуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 26.10.85, № 3940.
9. МУ 5177-90 Методические указания по обнаружению, идентификации и определению содержания дезоксиниваленона (вомитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах (Методичні вказівки з виявлення, ідентифікації і визначання вмісту дезоксиніваленону (вомітоксина) та зеараленону в зерні та зернопродуктах), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.06.90, № 5177.
10. МУ 5778-91 Методические указания «Определение в пищевых продуктах стронция-90» (Методичні вказівки «Визначання у харчових продуктах стронцію-90»), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 04.01.91, № 5778.
11. МУ 5779-91 Методические указания «Определение в пищевых продуктах цезия-137» (Методичні вказівки «Визначання у харчових продуктах цезію-137»), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 04.01.91, № 5779.
12. ДСП 201-97 Державні санітарні правила «Охорона атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами)», затверджені Міністерством охорони здоров’я України 09.07.97, №201.
13. Правила техники безопасности и производственной санитарии на предприятиях по хранению и переработке зерна Министерства хлебопродуктов СССР (Правила техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах зі зберігання і переробки зерна Міністерства хлібопродуктів СРСР), затверджені Міністерством хлібопродуктів СРСР 18.04.88, № 99.
14. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест (Санітарні правила утримування територій населених місць), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР від 05.08.88.
15. МР 4.4.4.-108-2004 Методичні рекомендації «Періодичність контролю продовольчої сировини та харчових продуктів за показниками безпеки», затверджені наказом Міністерства охорони
здоров’я України від 02.07.2004, № 329.
16. «Инструкция по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы» № 9-7-88, затверджена Мінхлібопродуктів СРСР 24.06.88, № 185.